Урок мужності «А мак цвіте»
Мета:
поглибити знання учнів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити
велич подвигу українців у Другій
світовій війні, виховувати в учнів шану
і повагу до тих, хто ціною власного
життя здобув перемогу у
війні і здобуває перемогу на сході
України в наші дні.
Обладнання: український вінок, фільм "Роки Великої Вітчизняної війни",
автор Соха А.В., відео ролик «Пам’ятаємо»
Епіграф:
«Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього.»
Хід години спілкування
Учитель.
8 та 9 травня ми відзначаємо День пам’яті та примирення. Завдяки Указу
Президента виданий у 2015 році Україна розпочинає нову традицію
святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та
примирення.
22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію
№A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та
примирення. Нею державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним
особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, рекомендовано також
щороку відзначати один або два дні як данину пам’яті всім жертвам Другої
світової війни. У Великій Британії та країнах Співдружності відзначається «День
Перемоги в Європі»; у Вірменії – «День Миру»; у Норвегії – «День визволення»; у
Словаччині – «День перемоги над нацизмом»; у США – «День Пам’яті»; у Франції –
«День Перемоги»; у Чехії – «Національний День».
Символ – червоний мак
Перегляд відео ролику «Пам’ятаємо»
Квітка маку в українські традиції
В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця,
безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості,
сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В
останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних
піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, –
сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак
процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак
згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По
тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой,
недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю
попався…». Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.
Квітка маку в українські традиції
В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця,
безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості,
сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. В
останніх з перелічених значень квітка часто згадується в українських народних
піснях та думах, особливо козацької доби: «Ой, з могили видно всі долини, –
сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак
процвітає...». У відомій пісні «Ой, ти, Морозенку, славний козаче», мак
згадується поруч зі смертю козака: «…Обступили Морозенка турецькії війська. По
тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой,
недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко у неволю попався…».
Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
З народної творчості мак як символ пов'язаний із війною та військом перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Легенду про мак обробив Михайло Стельмах у творі «У долині мак цвіте»: «…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…». Одна з героїнь присвяченого Другій світовій війні роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.
Мак як символ пам'яті у світі
Появу цього символу пов'язують з віршам двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та працівниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 р. написав твір «На полях Фландрії», що починався словами: «На полях Фландрії розквітли маки/Між хрестами ряд за рядом». Друга 1918 р. написала вірша «Ми збережемо віру», в якому обіцяла носити червоний мак в пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл в листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 р. Національний Американський легіон прийняв маки в якості офіційного символу, а у 1921 р. червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11-18 травня 1944 р. Другого корпусу ген. Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії. Приспів до популярної військової пісні того часу починається словами «Червоні маки на Монте-Кассіно/Замість роси пили польську кров»
Мак як символ пам'яті в Україні
Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні
на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014
році. Дизайн українського червоного маку розроблено за ініціативи Українського
інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України; автором
символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною
алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від
кулі. Поруч з квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни
та гасло. Минулорічним було «Ніколи знову».
Цього року за нагоди 70-тої річниці перемоги над нацизмом ми пропонуємо нове гасло: “Пам'ятаємо. Перемагаємо”. Ми пам'ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об'єднані нації. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.
Вчитель День пам’яті жертв фашизму – це День
пам’яті десятків мільйонів людей, які загинули в Другій світовій війні:
мільйонів солдатів, яких фашистські лідери зіштовхнули один з одним, але ще
більше – мирних жителів, які гинули під
бомбами, від хвороб та від голоду.
Дорогою ціною заплатив
український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні
1941-1945 рр. Не зникає в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і
велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна
по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але
хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Наша пам’ять про
ті часи – це лише маленька часточка
великої данини пошани полеглим.
Учень Війна. За цим коротким і страшним
словом – згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, сльози матерів і дітей.
На нашу землю війна прийшла раннім світанком 22 червня 1941 року.
Все починалося з грому небесного,
Такого жорстокого, такого нечесного.
І з ненависного, злісного грому,
Який на світанку вигнав із дому…
І мама мовчазно-бліда, мов стіна…
І тато поволеньки каже: „Війна“.
Учениця.
І як тільки ворог ступив на українську землю, мільйони піднялись, щоб дати йому
відсіч. І кожен вірив у світлу перемогу.
До свободи! До свободи!
Уставайте смілі, горді,
Із мечами у руках
Ворогам усім на страх!
Уставай, народе мій,
На побідний правий бій!
Такі слова полум’яними віршами входили в серця усіх українців. А попереду
ще було 1418 важких днів і ночей. Дорогою ціною дісталась мужнім воїнам
перемога. Чимало їх полягло на фронтових шляхах. І пам'ять про них, та їхній
подвиг ніколи не згасне.
Учениця.
Сонце палило нестерпно,
Гнулось у саду гілля:
Падали яблука в серпень
Глуха стогнала земля.
Рвали снаряди їй груди
Всюди гриміла війна
Падали спалені люди,
Їх не щадила вона.
Учень.
Бій, розгортався лютий,
Кулі, неначе град
Тихо, вітри і люди,
Тихо, вітри і люди
Впав у траву солдат.
Вдарило хлопця в груди,
Вибухнув поруч снаряд,
Тихо, вітри і люди!
Тихо, вітри і люди,
Вмер молодий солдат.
Учитель. Роки... Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі
імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваємо
ми воїнів нашого села. Золотими літерами вписані їх прізвища та імена в книзі
„Пам’яті”. На фронтах війни загинуло сотні чорнобаян.
Вірш „Пам’ятайте”
Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,
Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.
Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі, –
Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.
Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,
Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.
Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...
Є в місцях невідомих невідомі останки.
Є в лісах, є у горах, і є під горою –
Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.
Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –
Хай відомими стануть всі герої безвісні.
Хвилина мовчання
Учитель. ( на слайдах світлини років війни)
На кручах Дніпра,
В краю вогняному
Підводиться стовпчик
І зірка на ньому.
Вербичка в жалобі
Стоїть, мов спокута…
Ніхто не забутий,
Ніщо не забуте!
2 учень: Не спиться ще вдовам,
Бо туга лишилась,
Для них i сьогодні
Війна не скінчилась.
Серця в них назавжди
Тривогою скуті.
Ніхто не забутий,
Ніщо не забуте!
Вчитель: Ніхто не забутий,
Ніщо не забуте!
Учень. Втрати України від фашизму:
Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих від фашизму в роки Другої світової війни – як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Прямі втрати населення – вбиті та померлі від поранень або голоду, зниклі безвісти – складають понад 8 мільйонів осіб.
Учениця.
Внесок України у боротьбу проти
фашизму:
Війна прийшла на українські землі 1 вересня 1939 року – разом із першими
німецькими бомбами, що впали на Львів та інші міста, а залишила їх 28 жовтня
1944 року. Українці ж як народ зустріли війну одними з перших – 1 вересня 1939
року, – а завершили одними з останніх – 2 вересня 1945 року. Капітуляцію
останньої воюючої країни – Японії – від імені Радянського Союзу приймав український
генерал Кузьма Дерев’янко.
Учень.
Український напрям був головним на «Східному фронті», а відтак – у всій війні:
саме тут діяло в різний час від 50 до 75% всіх дивізій вермахту і половина всіх
радянських сил (4 фронти та 54 армії). Незважаючи на те, що Україна
належала до східноєвропейського театру війни, українці воювали по всьому світу.
Український слід залишився на полях головних битв на інших фронтах Другої
світової війни: Вестерплятте, Дюнкерк, Монте-Кассіно, Нормандія, Маньчжурія.
- Якою ви хочете бачити нашу державу? (Учні називають: єдиною,
соборною, красивою, квітучою, співучою,
мирною…)
- Найголовніше, діти, це мирне небо над головою і спокій у нашій державі.
Учень.
Багато країн є на нашій Землі!
І в кожній країні є діти малі.
З волоссям чорнявим, русявим, білявим,
З волоссям без кучерів і кучерявим.
Дарма, що в них різного кольору шкіра,
Та усмішка в діток однаково-щира,
І всі вони, наче квітки в букеті,
Життя прикрашають на нашій планеті
М.Познанська
Учениця.
Ми хочемо без воєн жити
Хай буде мир на всій землі!
За мир, щоб сміятись!
За мир, щоб трудитись!
За мир, щоб троянди цвіли!
Щоб жито буяло і діти росли!
Онлайн-вікторина до Дня Соборності України
Інтегрована гра-вікторина до Дня Соборності України «Любіть Україну!».
Мета:
Навчальна:
- Поглиблення знань учнів про Україну як державу зі своєю історією, культурою, народними звичаями та традиціями;
Розвивальна:
- Формування почуття належності до українського народу;
- Розвиток полікультурної, соціальної компетентності учнів;
- Розвиток творчих здібностей учнів;
Виховна:
- Виховання толерантного ставлення до соціокультурних надбань українців;
- Виховання відповідальності, товариськості, поваги до думки інших.
Відзначити знаменні дати для поглиблення знань, досвіду учнів; активізації громадянської позиції з метою розвитку перспективного бачення себе, історії України, держави.
Підготовчо-організаційна робота:
- Підготовка приміщення для проведення вікторини: проводиться в актовій залі або кабінеті, на дошці або стіні – політична карта Європи та карта України, малюнки з ілюстраціями українських народних свят.
Формування команд гравців:
- Кожен клас виставляє команду;
Визначення складу журі:
- До складу журі запрошуються вчителі української мови та літератури, історії та географії.
Перебіг вікторини:
І. Вступне слово ведучого (вчителя), ознайомлення з правилами гри.
Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі,
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
Є з усіх одна країна,
Найрідніша нам усім.
То – прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
Якщо поглянути на карту нашої Батьківщини, то ми побачимо, що заходиться вона в самому центрі Європи. Тому за своїм географічним розташуванням, Україна – країна європейська. Та ще вона має, як і кожна країна світу свою самобутню історію, природу, культуру.
Сьогоднішня гра – це інтелектуальне змагання для тих, хто насамперед любить Україну, відчуває себе українцем і хоче перевірити й поповнити свої знання про її історію, географію, народні звичаї, традиції та літературу.
Тому наше змагання буде складатись з таких конкурсів:
«Історична вікторина»
«Географічний»
«Народознавчий»
«Літературний»
«Асоціативний»
ІІ. Презентація команд та журі.
За звання переможця змагатимуться 5 команд. Переможе та команда, яка набере найбільшу суму балів за всі етапи гри.
ІІІ. Власне гра.
1 конкурс – «Історична вікторина».
Отже, розпочнемо гру з історичної вікторини, яка проходитиме в вигляді брейн-рингу. Командам на обговорення дається 30 секунд. Перемагає та, яка найшвидше правильно дасть відповідь. За кожну правильну відповідь – 1 бал.
Питання.
- Як називалися воїни, що майже 300 років боронили Україну від зовнішніх ворогів?
(Козаки) - Яку назву мала козацька держава, створена за Дніпровськими порогами?
(Запорізька Січ) - Як називався начальник козацького війська?
(Гетьман) - Під керівництвом якого гетьмана Україна вела Національно-визвольну війну проти поляків?
(Під проводом Богдана Хмельницького) - Хто є батьком української історії?
(М.Грушевський) - Який гетьман зрадив російського царя Петра І, перейшовши на бік шведів?
(Іван Мазепа) - Які умови треба було виконати, щоб стати козаком?
(Бути вільним, православним, знати українську мову, не мати дружини, пройти випробування) - За чиїм наказом була зруйнована Січ?
(За наказом Катерини ІІ) - Як називалась перша слов’янська держава?
(Київська Русь) - Автор слів гімну України?
(Павло Чубинський) - Як називається основний закон України?
(Конституція) - Назвіть композитора, який поклав вірш Чубинського, що став гімном, на музику?
(Михайло Вербицький)
2 конкурс – «Географічний»
А тепер перевіримо, наскільки добре ви знаєте географію України?
Письмова частина: за дві хвилини напишіть області України. Переможе та команда, яка за відведений час напише правильно найбільше областей. Завдання оцінюється – 1 бал за кожну область.
Усна частина:
- Назва обласного центру, яка складається зі слова – назви однієї з основних зернових культур в Україні та слова, яке означає стан спокою та гармонії, період між війнами.
(Жито+мир). - Назва обласного центру України, яка складається з двох слів в перекладі російською мовою: перше слово – назва неотруйних змій, поширених по вмій території України; друге – тип поселення, в Україні має нараховувати понад 10 000 осіб, більша частина жителів якого зайнята поза сільським господарством.
(Уж+город). - Назва історико-географічного регіону України. Слово складається з двох частин: перша – низинна старовинна історична місцевість міста Києва, стародавній район ремісників і річковиків; друга – назва однієї з нот.
(Поділ+ля) - Назва обласного центру України, яка складається із слова, що означає вид єдиноборства, поширеного в Японії, в якому два борці виявляють сильнішого на круглому полі. Останню літеру цього слова замінюємо на українську літеру «и».
(Сумо-Суми).
3 конкурс – «Народознавчий».
Чи знаєте ви, як називається наука, що вивчає побут, свята, традиції та звичаї українців? (Народознавство). Народознавчий конкурс складається з двох етапів.
І етап.
В Україні багато народних свят. Спробуємо перевірити, чи знаєте ви їх. На дошці написані назви українських народних свят. Ваше завдання – розташувати їх у хронологічній послідовності. Перемагає команда, яка зробить це найшвидше і правильно. І етап оцінюється трьома балами.
Варіант написаний на дошці:
Великдень
Покрова
Зелені свята
Різдво
Івана Купала
Водохреща
Правильний варіант:
Різдво
Водохреща
Великдень
Зелені свята
Івана Купала
Покрова
? Назвіть свято, яке символізувало об’єднання України? Як зараз називається це свято?
(22 січня – День Соборності України).
ІІ етап.
Кожна команда обирає по черзі назву свята і розповідає про нього. На підготовку – 30 секунд. Завдання оцінюється 2 балами.
4 конкурс – «Літературний»
Багата наша Батьківщина на митців – письменників, поетів. Пригадайте, кого з них ви знаєте? А чи ваші знання з літератури справді глибокі, ми зараз і з’ясуємо.
- Назвіть літературний твір Т.Г.Шевченка, який найбільше перекладався і яитається на 147 мовах світу?
(«Заповіт») - Українська казка, в якій домашню тварину називають паном?
(«Пан Коцький») - Назвіть автора і назву книги, на читання якої Михайлик, герой повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять», хотів обміняти дві склянки гарбузового насіння?
(М.Твен «Пригоди Тома Сойера»). - Як звати київського князя, який помер від укусу гадюки?
(Олег). - Назвіть автора та назву книжки, яка в 1979 році була внесена Міжнародною радою здитячої та юнацької літератури до Особливого почесного списку Г.Х.Андерсена як один із найвидатніших творів сучасної дитячої та юнацької літератури, а знятий за цією книжкою телефільм отримав Гран-прі на Міжнародному фестивалі у Мюнхені та Головну премію на Міжнародному фестивалі в Австралії.
(В.Нестайко «Тореадори з Васюківки»).
5 конкурс – «Асоціація».
І етап.
А я хочу пригадати поетичні рядки Володимира Сосюри:
Весняний сад, квітки барвисті…
І ти у сяєві й намисті,
Подібна сонцю і весні
Про кого так написав наш поет-земляк? (Про Україну)
Він ототожнював Україну із сонцем і весною. А в якому образі ви уявляєте нашу Батьківщину – Україну? Спробуйте передати це асоціативним малюнком.
На завдання відводиться 5 хвилин, оцінюється 5 балами.
ІІ етап. Назвіть, чий портрет зображено на купюрі номіналом:
20 грн – (Іван Франко)
50 грн – (Михайло Грушевський)
100 грн – (Тарас Шевченко)
200 грн – (Леся Українка)
500 грн – (Григорій Сковорода)
IV. Підбиття підсумків гри. Визначення і нагородження переможців.
V. Заключне слово вчителя.
Діти, сьогодні ви продемонстрували гарні знання про Україну, її географію, історію козацтва, літературу, народні свята. Наша країна давня, але як незалежна – ще зовсім молода. Тож давайте любити й оберігати її – багату, молоду, найкращу для нас. І тоді вона засяє яскравою зіркою на європейськім небосхилі!
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну!
Всім серцем любіть Україну свою, -
І вічні ми будемо з нею.
Режим доступу: https://docs.google.com/presentation/d/1L92w_1c- XPf0jRmwnrI1gTr3KzSXPzxH_mrK_6AY-xU/edit?usp=sharing
2.Конкурс "Класний керівник"
Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B-p8k-5RzHfwaHhBeGlRanEyUzA/view?usp=sharing
3. ПРОЕКТ «ЧЕРЕЗ САМОВИХОВАННЯ ДО УСПІШНОСТІ»
Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B-p8k-5RzHfwUzM5dnVVVWNPRk0/view?usp=sharing
4.Вплив інноваційних технологій на формування соціальної активності, самовизначеності та самореалізації учнів
Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/0B-p8k-5RzHfwWkFFLW0tU2hNcmM/view?usp=sharing