Керівник ММО вчителів











   Досвід та перспективи впровадження українознавчого компонента в різні сфери діяльності вчителя-філолога (в урочну, позакласну, гурткову, проектну, індивідуальну роботу).

     Сьогодні ми з вами є свідками того, як занепадають  морально-духовні цінності, забуваються народні виховні традиції. Як показує досвід, молодь не  знає  свого родоводу, не орієнтується в  питаннях традиційної етнічної культури, не співає  народні пісні, не має навичок хоча б одного з видів декоративно-прикладного мистецтва. Вчителі української мови та літератури м. Селидове  активно  працюють над вирішенням головного завдання сучасної школи – формування національної свідомості у підростаючого покоління та виховання української еліти, яка б відповідально ставилася до збереження національної самобутності у будь-яких  умовах. Ефективним засобом реалізації зазначеної мети є українознавство. Тому, вважаємо, інтеграція українознавчого компоненту в роботу вчителя-філолога є нагальною потребою сьогодення. Дослідженню різноманітних українознавчих питань присвятили свої праці П. Кононенко,  Л. Токар, Л. Маляренко, М. Стельмахович,

Р. Скульський, О. Король, Н. Сивачук, О. Семеног та ін. Але до цього часу проблема пошуку найоптимальніших шляхів  впровадження українознавства в освіту залишається не розв’язаною.
     Вчителі міста Селидове  мають деякий досвід  впровадження українознавства  в різні сфери діяльності вчителя-філолога: урочну, гурткову, позакласну, проектну, індивідуальну та ін.       

    Зокрема педагоги ЗОШ № 18,19,17, гімназії мають чим поділитися в межах зазначеної проблеми. Так, в ЗОШ № 17 активно співпрацюють з місцевим самодіяльним ансамблем автентичного співу «Червона калина». На онлайн-виставку методичних матеріалів педагогів представлено наукову роботу  «Роль народнопісенної творчості Гірницького самодіяльного ансамблю автентичного співу «Червона калина»  у громадянському вихованні дітей міста Гірник  Донецької області». Вчителі міста запрошують  ансамбль на уроки української літератури, позакласні заходи, заняття гуртка, на батьківські  та класні збори, бо саме пісня  впливає  на національну свідомість молоді, є своєрідним  кодом нації. Розуміння учнями процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму. Пропоную вашій увазі фрагмент виступу ансамблю «Червона калина» на шкільному заході. (Слайд з виступом)
          Осередком національно-патріотичного виховання учнів у Гірницькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №18 є етнографічний музей «Берегиня». Це українська світлиця, де учні можуть познайомитися із життям і побутом наших предків. Тут можна побачити різні старовинні речі: колиску, скриню, мисник, тин, різні глечики, макітру, діжу, рубель, прядку, кочергу, рогач, коромисло, зразки українського національного одягу.
         Експозиційні розділи музею: «Дивосвіт української хати», «Предмети домашнього вжитку», «Сучасний побут», «Український національний одяг», «Домашні обереги», «Турбота про здоров’я людини в традиціях українського народу», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто», «Берегиня роду нашого» постійно поповнюються місцевим матеріалом та активно використовуються вчителями на уроках та у позакласній роботі.
         Екскурсійна група музею проводить для школярів та гостей оглядові та тематичні екскурсії. Також у музеї проходять виховні заходи: українські вечорниці «Щедрий вечір, добрий вечір», конкурси читців, тематичні виховні години «Народні та календарні свята українців», зустрічі з видатними людьми міста, з воїнами АТО, проводяться майстер-класи майстринь-вишивальниць, Шевченківські дні, свята до Дня рідної мови, української писемності та мови «Рідна мова, ніжна, калинова»,Фестивалі української пісні «На Святого Миколая гарну пісню заспіваймо», уроки українознавства з тем: «Символіка української вишивки та писанки, орнаментики глиняних виробів», «Традиційні ремесла українців», «Календарно-обрядове коло українців як свято творення», «Народне декоративно- ужиткове мистецтво – вияв творчості українців».
         Уроки української літератури з тем «Загадка як вид усної народної творчості» (5 клас), «Календарно-обрядові пісні», «Народні колискові пісні» (6 клас), «Родинно-побутові пісні» (9 клас) та української мови («Розвиток мовлення. Особливості побудови тексту-опису приміщення») (6 клас), проведені в музеї, сприяють прилученню дітей до народних традицій, пізнанню джерел мудрості й благородства наших предків, вихованню любові до рідної землі і людей, які живуть на ній.
         Вивчаючи  п`єсу І.П.Котляревського «Наталка Полтавка», повість Г.Квітки-Основ`яненка «Маруся» (9 клас) учні знайомляться  з побутом, діяльністю, традиціями, звичаями і обрядами українського села, його промислами, ремеслами.
На базі музею «Берегиня» проводяться і уроки літератури рідного краю, де діти, вивчають життєвий і творчий шлях сучасних поетів-земляків (В.А.Павловського та С.В. Жуковського).
         В ЗОШ №19 також напрацьовано деякий досвід щодо інтеграції українознавчого компоненту в роботу вчителя української мови та літератури. Це і використання міні-диктантів на народознавчій основі для підвищення грамотності учнів, і проведення інтегрованих уроків, наприклад:
Трудове навчання + українська мова ( лексичне значення слова)
« Виготовлення ляльки-крупянички»
Літературно-музично-живописний салон «Наш Шевченко» ( література + малювання + музика)
Література + біологія « Символіка птахів у поезіях Ліни Костенко»
Історія + українська мова ( лінгвістичний аналіз тексту  з вирішенням проблемного запитання в аспекті історичного розвитку нашої Держави)
Літературне читання ( Тема «Сторінками історії України») - конкурс на краще декламування віршів про державні символи , дискусія «Чому Дніпро називають символом України?»)
Українська мова ( диктанти « Наш прапор», « Червона калина» тощо).
Матеріали ЗОШ № 22.
          Вже більше 20 років я працюю в СЗГ і не можу пригадати жодного уроку ( як і кожен з присутніх, я впевнена) без використання українознавчого компоненту. Це може бути що завгодно: текст для диктанту, речення для розбору, слово для фонетичного чи морфологічного аналізу або віршовані рядки  сучасних українських поетів для епіграфу до уроку. Дуже часто використовую ігрові вправи, хвилинки-цікавинки, ребуси, тестові завдання,  кросворди, тренінги, міні-проекти   українознавчого спрямування. Окрім того, учням пропоную працювати з фразеологізмами, бо саме в них відображено історію і традиції українського народу.  Розробила збірку тестових завдань  «Укрутіть хвоста фразеологізмам!» , яку  використовую як інтеграційний компонент та завдання  для підготовки до ЗНО   з  української мови. Так  фразеологізми в ілюстраціях найбільше подобаються учням 5-8 класів.
         Позакласні заходи з мови, які проводяться в гімназії , – це мовні вечори, тижні, декади. Розроблено творчий проект до Дня рідної мови «Калинова моя Україна» , метою якого є формування шанобливого ставлення до мови, історії, культури рідного народу. В межах тижня - проведення інтегрованого турніру знавців рідної мови та історії «Вертайся, рідна мово, у серце народу, у душу Вкраїни» .  Учнями 9-А класу розроблено проект з виховної роботи ”Ми діти твої, Україно!».

        При плануванні роботи МО учителів української мови та літератури пріоритетом на 2017 рік стало впровадження українознавчого компоненту в роботу учителя-філолога. Особливу увагу ми хочемо приділити розробці дидактичних матеріалів з даного питання, бо накопичений досвід потребує  систематизації та узагальнення. Це будуть такі матеріали, що матимуть  вплив на емоції дитини, її внутрішній світ. Допоможуть реалізувати поставлені завдання інноваційні технології навчання. Завдання нелегке, та мета, яка стоїть перед вчителями - виховання справжнього патріота своєї Батьківщини - того варта!











  УЗГОДЖЕНО                                                ЗАТВЕРДЖУЮ
  Керівник МО                                                  Завідувач  ММК
  ________ О.О.Косолап                                  _______ В.В. Панасенко



 




ПЛАН
роботи методичного об’єднання вчителів
української мови та літератури
 на 2016 рік









м. Селидове
2016       
Проблема мiського методичного кабiнету

Методичний супровід підготовки  педагогів закладів освіти до професійної творчості в умовах упровадження основних Державних стандартів

    
Проблема МО вчителiв української  мови та лiтератури

Методичний супровід підготовки вчителів української мови та літератури до професійної творчості в умовах упровадження нового змісту Державного стандарту

Мета: залучення вчителів до інноваційної, пошукової діяльності, розвиток творчої ініціативи, виявлення й поширення найбільш ефективних форм та методів роботи педагога.


Завдання науково-методичної роботи:
-         підвищення професійної майстерності кожного вчителя;
-         збагачення і розвиток творчого потенціалу педагогів;
-         діагностика і визначення шляхів подолання труднощів в педагогічній діяльності вчителів;
-         поглиблення методичної підготовки вчителів;
-         активне впровадження інноваційних форм методичної роботи, досягнень і рекомендацій психолого-педагогічної науки;
-         стимулювання ініціативи й творчості вчителів.


          Напрями методичної роботи: діагностична, організаційно-методична, інформаційно-методична, інформаційно-аналітична, консультативно-методична, науково-експериментальна, забезпечення безперервного підвищення кваліфікації вчителів.


      І. Аналiз роботи
М
iського МО вчителiв української  мови та лiтератури

МО вчителiв української мови і лiтератури у своїй роботi керувалось такою нормативно-правовою базою:
Ø Закон України «Про освiту» ;
Ø Закон України «Про загальну середню освiту»;
Ø Національна доктрина розвитку освіти;
Ø Державна програма «Вчитель»;
Ø оновлений Державний стандарт базової i повної середньої освiти, освiтня галузь «Мова i лiтература»;
Ø Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2015-2016 навчальному році.
 Робота МО була спрямована на реалiзацiю регiональних програм:
Ø Розвиток та функцiонування української мови в Донецькiй областi;
Ø Органiзацiя самоосвiтньої дiяльностi учнiв;
Ø Обласна програма  «Надія Донеччини»;
Ø Дистанцiйна освiта;
Ø Залучення педагогiчних працiвникiв до експериментальної та науково - дослiдницької роботи;                                        
Ø Впровадження компетентнiстно орiснтованого  пiдходу в нанчально-виховний процес.

  У складi МО вчителiв української мови i лiтератури 35 вчителів, з них:
Вищої категор
iї 13(37%)
І категор
iї 15 (43%)
ІІ Категорії 2 (5,7%)
Спец
iалiст 5  (14,3%)
Педагог
iчне знания «Учитель-методист» мають 3 (7%) учителя:  Постоєнко В.П. (ЗОШ № 22), Куроп’ятник І.В ( ЗОШ № 17), Колган Т.В. (ЗОШ № 2); «Старший учитель» - 1 (Балуєва О.В. ЗОШ № 17).
За стажем роботи:
до 5-ти рок
iв – 2  учителя  
5-10р. – 3  учителя
11-20р.
11 учителiв
21-30р.
15  учителiв
31-40р.
3  учителя
б
iльше 40р. —1  учитель




Вчителi постiйно працюють над зростанням свосї професiйної компетентностi шляхом самоосвiти. У кожного вчителя є план самоосвiти, зошити - методичнi копiлки. Рiст свого професiоналiзму фiлологи здiйснюють  також на курсах пiдвищення квалiфiкацiї при облІППО, якi у 2015   роцi пройшло  сім вчителiв: Романенко Т.А., ЗОШ №6, Мелікова Т.А., ЗОШ №2, Сипєєва О.В., ЗОШ №22, Тимофєєва Р.М., ЗОШ №26, Косолап О.О., гімназія, Передрій О.О., ЗОШ №17, Фомінова М.О., ЗОШ №1. Педагоги , якi побували на курсах,  дiляться  з колегами методичними новинками на семiнарах, засiданнях МО.
    У міжкурсовий період учителі української мови та літератури  брали участь у роботі як міських, так і шкільних семінарів, динамічної групи «Підвищення професійної компетентності вчителя в умовах впровадження оновленого Державного стандарту  базової і повної загальної середньої освіти, ПДС вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін «Шляхи підвищення якості знань учнів». У межах  предметного Тижня вчителі проводять відкриті уроки, майстер-класи.
     У минулому році МО вчителів української мови і літератури  почало працювати над проблемою «Методичний супровід підготовки вчителів української мови та літератури до професійної творчості в умовах упровадження нового змісту Державного стандарту». Цього року буде продовжено  роботу над вказаною проблемою.
            
         На засіданні міського МО в січні було зроблено аналіз роботи методичного об’єднання за 2015 рік, поставлено задачі та сплановано заходи на 2015 рік.  Розглядалися питання «Текстоцентричний підхід до вивчення рідної мови і формування навчальних компетентностей учнів», «Компаративістика як засіб розвитку читацьких інтересів на уроках української літератури». Мова йшла про  етап перевірки домашнього завдання,  форми та методи перевірки, його доцільність.
Вчителі, які атестувалися на вищу категорію, педагогічне звання  презентували свій досвід роботи. Підвели підсумки ІІ етапу олімпіади, творчих учнівських конкурсів. Переглянули презентацію  «Віршові розміри» та практично визначили віршові розміри деяких поезій.
    На серпневому засіданні розглянули методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2015-2016 навчальному році.

  Були проаналізовані програми  та підручники з української мови та  літератури для 7 класу, виокремлені  їхні недоліки. На цьому ІМС вчителі одержали рекомендації до нового навчального року, особлива увага приділялась заповненню журналу, оцінюванню учнів, новим програмам та методичним новинкам. Розглянули шляхи реалізації соціокультурного підходу до вивчення української мови та літератури в старшій школі та    
поговорили про розвиток емоційного інтелекту засобами предмета. Керівник  МО зробила аналіз результатів ЗНО та ДПА з української мови , вказала на недоліки в роботі вчителів окремих шкіл, закликала зробити висновки та посилити підготовку учнів до  ДПА та ЗНО у поточному році. Під час практичної частини семінару вчителі писали твір-роздум ( власне висловлювання).  ЗНО у 2015 році мало свої особливості та нововведення. Було встановлено рейтинг шкіл  (всього 7264 ).
Рейтинг шкіл м. Селидового
      1139 - гімназія;
      1755 - ЗОШ №6;
      3481 - ЗОШ №1;
      4065 - ЗОШ №12;
      4393 - ЗОШ №17;
      5485 - ЗОШ №2;
      5805 - ЗОШ №13;
      6614 - ЗОШ № 22
Рейтинг показує, що  учні гімназії та ЗОШ № 6 непогано підготовлені до ЗНО. ЗОШ № 1 також входить в першу половину рейтингу шкіл, усі останні  школи неякісно  підготували  своїх учнів до випробування. Вчителям української мови та літератури потрібно  спланувати корекційну роботу по подоланню прогалин у знаннях школярів. Розроблена система щодо підготовки випускників до участі у ЗНО поки що не дає належних результатів.
Із варіативної частини відведені години для індивідуальної і групової роботи в рамках підготовки випускників 2015 року до ЗНО, але, як показує практика, цього недостатньо.
 Вчителі  беруть участь у роботі постійно  діючих    семінарів, динамічної групи, але в повсякденній  роботі, як показують результати ЗНО, це не дуже ефективно. Тож треба задуматись, для чого проводяться ці заходи? Чому вчителі не впроваджують знання, одержані на цих заняттях в практику?
  Важливе місце у навчальному процесі належить варіативній складовій навчального плану. Це факультативи і курси за виробом, які спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів, їх пізнавальної активності з урахування інтересів учнів.
Так, у 2014-2015 навчальному році працювали такі факультативи і курси  та предмети за вибором:
Ø Основи теорії літератури (укр.) – 9 кл. гімназія (11 кл)
Ø Синтаксис української мови - №6 (10 кл. )
Ø Донеччинознавство - № 19 (5-9 кл.).
Ø Українська література   – ЗОШ № 13, гімназія
Ø Предмет за вибором «Українська  мова» -  ЗОШ №6 (8 кл), ЗОШ № 18 (5-6 кл.), №13 (8 – 11 кл.), гімназія (10-11кл)
Ø Лексикографія Укр.мова (10 -11 кл) ЗОШ №11.
Ø Факультатив «Сузір»я  слів» ЗОШ № 12 (5 кл.)
Ø Курс за вибором «Українознавство» ЗОШ  № 26.
Ø Факультатив «Стилістика української мови» ЗОШ № 11.
     З метою підвищення якості навчання у ЗОШ № 6,12, гімназії в 10-11 класах введено профільне навчання філологічного напрямку.
     Профільним (українська філологія) навчанням охоплено 59 учнів 10-го класу і 50 учнів 11класу. Поглиблено українська мова і література не вивчається, але в більшості шкіл для кращого засвоєння знань діють факультативи, курси за вибором та предмет за вибором філологічного напрямку.
      Важливою ланкою в роботі вчителя є участь в реалізації регіональної програми «Обдаровані діти», виявлення, розвиток і підтримка здібних і талановитих дітей. Про ефективність цієї роботи говорять результати участі дітей у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови і літератури, в якій брало участь 70 учнів (68учні  у 2014 році).
Призери міської олімпіади 2014 і 2015 р.
Школа
Рік
1
2
6
Гімназія
12
13
17
18
19
22
24
26
2014
2
1
0
9
0
0
0
1
0
3
0
0
2015
1
0
3
10
0
3
0
1
0
1
0
2
  У 2015 році було визначено 21 призове місце. Це кращий результат, ніж  минулого  року ( 16 призерів). Лише в 9 класі відсутні І-ІІ призові місця. Роботи переможців відправлені  на область. На жаль, лише четверо учнів ( Шостак В., ЗОШ №6, Міхедькіна В., гімназія, - 8 клас, Мітрофанкіна М., ЗОШ №6, Хоменко М., ЗОШ № 22- 10 клас). Також були значно знижені бали, що свідчить про деяку необ’єктивність перевірки на міському рівні Працюючи з обдарованими дітьми, вчителі повиненні  бути налаштовані  на систематичність, наступність та перспективність  цієї роботи.  Результати олімпіади вказують на те, що робота зі здібними і обдарованими дітьми в деяких школах носить частковий характер. Цього року буде змінено підхід до проведення  та перевірки олімпіад. А саме: створено творчу групу, яка добере спільні завдання для І етапу олімпіади, перевірка робіт міського етапу буде відбуватися в день проведення випробування. На перевірку будуть запрошуватися вчителі, які об’єктивно та якісно  ставляться до виконання дорученої справи.
Недоліки в олімпіадних роботах:
1.     Не вміють писати твори-роздуми . Відсутня структура твору, логіка у викладі думок, відчуваються утруднення в доборі лексики.
2.     Не вміють розкривати значення фразеологізмів, вводити їх у речення.
3.     Не вміють пояснювати приклади за правилами, бо не знають теоретичного матеріалу.
4.     Не всі якісно виконують синтаксичний розбір речення, не знають частин мови, особливо службових.
5.     Не знають теоретичного матеріалу з літератури, не вміють стисло та лаконічно давати  відповідь на  запитання.
6.     У творах з літератури часто пишуть те, що знають , не звертаючи  уваги на тему.
При підготовці до олімпіади треба звернути увагу на синтаксичний розбір речень, фразеологізми, лексичне значення слів, написання творів-роздумів, описів. З літератури слід серйозну увагу приділити теоретичним відомостям , складанню «паспорту» твору, написанню творів за програмовими творами, на вільну тему . Вчителям потрібно зацікавлювати учнів творами  давньої літератури, літературою доби Ренесансу і  доби Бароко .

         Було проведено  І та ІІ етапи ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови ім. П.Яцика . У ІІ міському етапі взяло участь 73 учня. Переможцями  серед 3- 11 класів визначено 26 учнів . На обласний рівень  запрошено  7 учнів . ЗОШ № 2 Демченко Марія 3 кл.(Вчитель Локошко Л.А.). ЗОШ № 13 Гурко Андрій 9 клас.  (Вчитель Сухорукова Ю.Ю.) Гімназія – Іщун А. 5кл. , Чиркова О.7 кл., Міхедькіна В. 8 кл., Гаврилюк О. 10 кл. Тараник Дар’я 11 клас. (Вчителі Косолап О.О., Кучко О.О.). Сподіваємося на гарний результат.
У ІІ етапі Всеукраїнського мовно-літературного конкурсу ім..Т.Г.Шевченка взяло участь  62 учня. Переможцями  визначено 15 учнів. На обласний рівень запрошено  3 учня . Кобець Владислава ЗОШ № 12(вчитель Сосницька Л.М.), Шостак Владислава  ЗОШ №6 (вчитель Мозгова О.П.) , Кузьміна Анастасія – гімназія (вчитель Куцева А.А.). Сподіваємося на відмінний результат.
             Учнi взяли  участь у Всеукраїнському конкурсi учнiвської творчостi,  присвяченому Т.Г.Шевченку «Об`єднаймося ж, брати мої!»,  регіональному конкурсі «Красномовна Донеччина». Переможцями міського етапу Всеукраїнського конкурсу учнiвської творчостi,  присвяченого Т.Г.Шевченку «Об`єднаймося ж, брати мої!» стали:
 Номінація « Поезія»
І- Мормуль К.,ЗОШ №17 (учитель Балуєва О.В.)
ІІ – Онищенко Ю., ЗОШ № 18 ( учитель Сапунова О.Й.)
ІІІ – Грибенкова С.,ЗОШ № 22 ( учитель Сіпєєва О.В.)
Номінація  «Проза»
І – Лаврук А., гімназія ( учитель Косолап О.О.)
ІІ – Білоус Є., гімназія ( учитель Косолап О.О.)
ІІІ – Костенко Ю., гімназія ( учитель Кучко О.О.)
                                     II. Основнi задачi МО на 2016 рiк.
1. Спрямувати зусилля педагогiв на формуваня життєвої компетентностi учнiв, на пiдвищення якостi мовної освiти в умовах монiторингу.
2. Удосконалювати методику викладання української мови i лiтератури шляхом освоєння сучасних технологiй, iнновацiйного пiдходу до навчально-виховного процесу.
З. Впроваджуват
и методику нетрадицiйної, нестандартної органiзацiї творчої дiяльностi учнiв.
4. Удосконалювати професiй
ну майстернiсть учителя.
5. Активiзувати самоосвiтню дiяльнiсть пед
агогiв у системi неперервної освiти.
6. Здiйснювати педагогiчну пiдтримку здiбних i обдарованих дiтей.
7. Коорд
инувати дiяльнiсть шкiльних МО.
8.
Стимулювати самостійно-творчу діяльність учнів у підготовці до ЗНО.
9. Керуватися у своїй роботі новим Державним стандартом.
                                    
                 
                    IIІ. Органiзацiя  роботи  засiдань МО
Сiчень

1.     І. Аналiз  роботи  МО за 2015 рік i задачi на 2016 рік.  Складання перспективного плану роботи м/о на 2016. Звіт голови м/о.
                                                            Косолап О.О. керівник МО.
ІІ. 2.1.Результати моніторингових досліджень якості знань учнів 11 класів з української мови .                                                          Масло Г. В. , методист ММК

2.2. Результати ЗНО - 2015  з української мови та літератури. Особливості, підсумки, уроки. Презентація.
                                                          Косолап О.О. керівник МО.

2.3.  З досвіду роботи вчителів. « Підготовка до ЗНО.  Підхід, стратегії, напрямки» .                  
                                                         Гончарова Т. В. , Кучко О.О., Фомінова М.О.
2.4. Творчий звіт вчителів, що атестуються на вищу категорію, педагогічне звання .                
                                                          Косолап О.О., Мозгова О.П., Тимофєєва Г.М.
2.5. Новини з курсів  підвищення кваліфікації.
                                                        Сіпєєва Р.М., Передрій О.О.
ІІІ. Практична частина
1. Цікаве про фразеологізми. «Як навчити учнів пояснювати  значення фразеологізмів». Приклади  олімпіадних завдань.
                                                           Косолап О.О. керівник МО

Домашнє завдання.
1. Розробка  завдань  для І етапу Всеукраїнської  олімпіади  з української мови та літератури .                                     (Творча група на чолі з керівником МО.)
2. Підготовка конкурсних творчих завдань.
                                                         (Творча група на чолі з керівником МО.)


Лютий

ДГ  вчителів суспільно- гуманітарних дисциплін з проблеми  «Сучасні технології навчання і впровадження їх у педагогічну практику»
Заняття №1


Березень
1.     ПДС . «Я – учитель. Шлях до себе." «Сучасні технології навчання та виховання як……
2.     Засідання творчої групи. «Розробка  завдань  для І етапу Всеукраїнської  олімпіади  з базових дисциплін» .
                                                                                                           
Серпень ІМС
1.Інструктивно- методичні рекомендації до нового навчального року.
                                                  Косолап О.О., керівник МО .
2.Опрацювання нової програми та підручників з укр.. мови та літератури для 8 класу.

3. Використання інтерактивних методів та прийомів на уроках української мови та літератури.
                                                         Романенко Т.А.      , Радченко  А.М.      .
4. Результати ЗНО з української мови  та літератури.
                                                                  Косолап О.О., керівник МО.
6. Педагогічна експрес-інформація. Огляд новинок художньої та  методичної літератури.

7.Практична частина . Презентація конкурсних творчих завдань.

Жовтень 
  1. ПДС вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін. «Я – учитель. Шлях до себе. Сучасні технології навчання та виховання »
2. ДГ  вчителів суспільно- гуманітарних дисциплін з проблеми  «Сучасні технології навчання і впровадження їх у педагогічну практику»

 Заняття № 2
IV.  Удосконалення професійної майстерності вчителів
1.     Презентація досвіду роботи вчителів, які атестуються.
2.     ПДС учнів суспільно-гуманітарного циклу  «Я – учитель. Шлях до себе." «Сучасні технології навчання та виховання як……
 Робота в ДГ  вчителів суспільно- гуманітарних дисциплін з проблеми  «Сучасні технології навчання і впровадження їх у педагогічну практику»
3.      Взяти участь у міській програмі «Рідна мова».
4.     Звіт про курси підвищення кваліфікації і організацію роботи над післякурсовим завданням.
     
V. Організація позакласної роботи
1.     Відзначення річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.
2.     День української писемності.
3.     Міжнародний день рідної мови (21 лютого).
4.     Участь у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови та літератури, Міжнародному конкурсі знавців української мови ім.  П. Яцика, мовно - літературному конкурсі ім.. Т.Шевченка, «Красномовна Донеччина».
5.     Участь у конкурсі «Учитель року», творчих професійних конкурсах.
6.     Гурткова робота.
7.     Робота з обдарованими дітьми.
8.     Заходи в рамках літературно-мистецького календаря.



2017 рік – рік інтеграції українознавчого компоненту в роботу вчителя-філолога
Основні напрямки діяльності
відділу української мови та літератури
Враховуючи завдання, визначені державними документами про освіту, відділ української мови та літератури визначає основні напрямки діяльності на 2016 рік:
1. Науково-методичне забезпечення ефективного педагогічного процесу; створення якісного науково-методичного супроводу педагогічного процесу для підвищення кваліфікації учителів.
2. Впровадження дистанційного навчання в систему підвищення кваліфікації вчителів української мови та літератури.
3. Безперервне підвищення якості фахового зростання вчителів української мови та літератури, методичної культури працівників відділу. Ознайомлення з новими педагогічними інтерактивними технологіями навчання та сучасними формами організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах.
4. Дослідження актуальних проблем теорії та методики шкільної мовної та літературної освіти.
5. Спонукання до творчої діяльності педагогів та учнів Донецької області.
6. Навчально-методичний супровід регіональних комплексних програм.
 Перспективні завдання
Для реалізації зазначених напрямків заплановано роботу з таких пріоритетних питань:
  • розвиток методичної та загальної культури педагога;
  • навчально-методичне забезпечення курсів ПК;
  • створення якісного науково-методичного супроводу педагогічного процесу на курсах ПК;
  • індивідуальний підхід до педагогів, що проходять курси ПК;
  • спонукання до розкриття творчого потенціалу педагогів;
  • розвиток творчих здібностей школярів;
  • мотивація й організація самоосвітньої діяльності суб'єктів педагогічного процесу;
  • моніторинг якості мовної та літературної освіти школярів;
  • створення педагогічного супроводу впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес;
  • формування та постійне поповнення мультимедійного банку;
  • навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу;
  • узагальнення перспективного педагогічного досвіду;
  • організація науково-методичного супроводу предметної олімпіади, учнівських та учительських конкурсів.
Пріоритетні напрямки роботи
  1. Удосконалювати систему внутрішньої та зовнішньої мотивації педагога методичними службами як засобу стимулювання його професійного вдосконалення.
  2. Активізувати роботу щодо залучення учнівства до інтерактивних конкурсів, зважаючи на їх багатий потенціал при підготовці учнів до ЗНО.
  3. Поширювати та впроваджувати в містах (районах) презентований на педагогічній мозаїці досвід творчих педагогів області, а також урахувати надані рекомендації щодо діяльності методичних служб у подальшій роботі.
  4. Зважаючи на пріоритетне значення національно-патріотичного виховання, здійснити моніторинг інтеграції українознавчого компоненту в чинний державний стандарт та узагальнити педагогічний досвід у цьому напрямку.
  5. Удосконалювати систему підготовки школярів до предметної олімпіади, мовно-літературних конкурсів, складання ЗНО з української мови та літератури.
  6. Залучати педагогів міст (районів) до презентації і поширення власного педагогічного досвіду в друкованих фахових виданнях, на інтернет-ресурсах і на методичних і творчих заходах різного рівня.
  7. Активізувати роботу власних інтернет-ресурсів.