Лексикологія
Лексикологія
— розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад мови, або лексику.
Лексика —
сукупність слів певної мови.
Лексичне
значення слова — те, що слово означає. Кожне повнозначне слово може мати одне
або кілька лексичних значень. Лексичне значення слів пояснено в тлумачних
словниках.
Групи слів за значенням, походженням, уживанням та
емоційним забарвленням
| 
    
Групи слів 
 | 
   
    
Назва 
 | 
   
    
Значення 
 | 
   
    
Приклади 
 | 
  
| 
   
За
  значенням 
 | 
  
   
Однозначні
  слова 
 | 
  
   
Мають одне
  лексичне значення 
 | 
  
   
м’яч,
  диктант, Дніпро, парта 
 | 
 
| 
   
Багатозначні
  слова 
 | 
  
   
Мають
  декілька лексичних значень.Багатозначні слова можуть уживатися в прямому та
  переносному значеннях. 
Пряме — основне, головне, первинне значення слова. Переносне — вторинне, виникло шляхом перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю їхніх ознак  | 
  
   
голова,
  урок, земля, поле, іти, свіжийсолодкий чай, крила чайки, дрімає бабуся 
солодкий сон, крила пісні, дрімає ліс  | 
 |
| 
   
Омоніми 
 | 
  
   
Слова,
  однакові за звучанням, але різні за значенням 
 | 
  
   
бал —
  оцінка успішності; бал — танцювальний вечір 
 | 
 |
| 
   
Синоніми 
 | 
  
   
Слова,
  різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за значенням 
 | 
  
   
небокрай,
  горизонт, виднокруг, крайнебо, небосхил, обрій, овид 
 | 
 |
| 
   
Антоніми 
 | 
  
   
Слова з
  протилежним лексичним значеннямАнтоніми 
 | 
  
   
свято —
  будень, високий — низький, сваритися — миритися 
 | 
 |
| 
   
За
  походженням 
 | 
  
   
Власнеукраїнська 
лексика  | 
  
   
Слова, що
  вживаються лише в українській мові 
 | 
  
   
багаття,
  рушниця, кмітливий, полохливий 
 | 
 
| 
   
Запозичена
  лексика 
 | 
  
   
Слова, що
  ввійшли до української мови з інших мов (слова іншомовного походження) 
 | 
  
   
козак,
  олімпіада, сервер, тротуар 
 | 
 |
| 
   
За
  вживанням 
 | 
  
   
Загальновживані
  слова 
 | 
  
   
Активно
  вживають усі носії мови 
 | 
  
   
повітря,
  жито, близький, багато, читати, син 
 | 
 
| 
   
Професійні
  слова 
 | 
  
   
Використовують
  люди певних професій 
 | 
  
   
спідометр,
  карбюратор (водії) 
 | 
 |
| 
   
Окрема
  група професійних слів — терміни — слова, що мають чітко окреслене значення
  й поняття з різних галузей науки, техніки, мистецтва 
 | 
  
   
звук,
  підмет, іменник, напруга, кислота, реакція, палуба, верстка 
 | 
 ||
| 
   
Діалектні
  слова 
 | 
  
   
Уживають
  мешканці певної місцевості 
 | 
  
   
плай
  (стежка), бульба (картопля) 
 | 
 |
| 
   
Неологізми 
 | 
  
   
Нові
  слова, що виникають у мовіУ художній літературі існують авторські неологізми,
  які творить сам письменник 
 | 
  
   
менеджер,
  маркетинг, імідж 
Не дивися так привітно, яблунево-цвітно  | 
 |
| 
   
Застарілі
  слова: 
 | 
  
   | 
  
   | 
 |
| 
   
а)
  Історизми 
 | 
  
   
Слова, що
  вийшли з активного вжитку через зникнення понять, які вони називали 
 | 
  
   
кріпак,
  волость, нарком, соцзмагання 
 | 
 |
| 
   
б)
  Архаїзми 
 | 
  
   
Слова, які
  витіснилися з активного вжитку іншими словами 
 | 
  
   
град —
  місто, перст — палець, ректи — говорити 
 | 
 |
| 
   
За емоційним
  забарвленням 
 | 
  
   
Нейтральна
  лексика 
 | 
  
   
Слова,
  якими користуються всі носії мови в повсякденному житті 
 | 
  
   
вітер,
  вода, холодний, небо, ходити, знати 
 | 
 
| 
   
Емоційно
  забарвлена 
лексика  | 
  
   
Слова, які
  у своєму значенні мають позитивну або негативну емоційність і слугують для
  вираження почуттів (радість, горе, любов, ніжність…) 
 | 
  
   
ласкавий,
  ненависний, вітерець, хмарище, солоденький, водиця, вікопомний 
 | 
 
