Я - європеєць
Твір-есе
Бути
європейцем, на мою думку, означає любити і пишатися країною, в якій ти
народився і живеш. І де б ти не був, де б
не подорожував, ти з гордістю промовляв би : « Я-українець!» Сучасний
вислів «Україна – серце Європи» знає
кожний. У цьому я ще раз переконалася, побувавши в колоритному куточку в
західній частині України – Тернополі. За підтримки Президента України Петра
Порошенка 200 хлопчиків та дівчаток з Донецької та Луганської областей цього
року зустрічали Різдво на Галичині. Особливо мене вразила гостинність та
душевність людей, в яких проживали під час подорожі. Було таке відчуття, що ми
приїхали до родичів, які нас чекали на свята. Різдво об’єднало Захід і Схід,
поріднивши дітей з різних куточків
України. Та найбільше я була вражена святинями цього краю, відомими всьому
світові – Успенською Почаївською Лаврою та перлиною, історичним скарбом –
Збаразьким замком. Побувавши на традиційному фестивалі різдвяних вертепів, ми
нібито потрапили в часи народження
Христа. Це було захоплююче дійство!
З Європою нас
єднає багато спільного. В українській культурі, як у дзеркалі, відображена ціла
Європа. Колядки, які ми співали, українські традиції, звичаї, екскурсії
історичними місцями кожного дня підкреслювали, які ми щасливі,
тому що ми - українці. А ще дуже
сподобались смачні страви традиційної української кухні, деякі з них я вперше куштувала. Під
час подорожі я відкрила для себе колорит
західно- українських традицій, а також отримала масу позитивних, теплих емоцій.
Надовго залишиться у моєму серці ця захоплююча поїздка, зігріта гостинністю,
турботою та дивовижним святом Різдва на Тернопільщині.
Але на цьому наше знайомство не закінчилось,
ми із задоволенням продовжуємо спілкуватися в соцмережах з новими друзями,
запрошуємо їх відвідати наш шахтарський край. Бо Донбас – це Україна.
Повертаючись
додому, я думала: якщо є такий дивовижний край з історико - архітектурними
пам’ятками та духовними святинями, з унікальною природою, з традиціями, які відновлюються
з кожним роком, то, мабуть, нам є
чим пишатись, чим ділитися з іншими
народами. Слова великого українського поета В.Сосюри: «Не можна любити народів
других, коли ти не любиш Вкраїну!» є доказом цього. Якщо ми будемо патріотами,
любитимемо свою землю і пам’ятатимемо про своє коріння , то станемо справжніми
європейцями! Я - українець,
значить, я - європеєць.
Моя Україна
Моя
Україно, рідненька країно,
Низенько
вклонюсь тобі до землі.
За
твою мужність, за твою силу,
За
дух козацький, за кров на броні.
Вже
рік ти стоїш, мов поранена птаха,
В
майбутнє схвильовано дивишся ти.
З
тобою, народе, і в єдності сила!
Досягнемо
разом своєї мети.
Я
знаю: настане щаслива година.
Розправиш
ти крила, встанеш з колін.
І
слава твоя між народами лине.
Вкраїни
Героям за це наш уклін!
Відомості
про автора:
Борульник
Олександра, учениця 4(8)-А класу Селидівської загальноосвітньої гімназії, 13
років
Повне
найменування навчально закладу:
Селидівська
загальноосвітня гімназія Селидівської міської ради Донецької області
Відомості
про керівника:
Косолап Олена
Олексіївна, вчитель української мови та літератури Селидівської
загальноосвітньої гімназії